Про спорт, власні цілі та амбіції розмовляємо зі студентом коледжу ТНЕУ, 15-річним вихованцем СК «Поєдинок» Захаром Степановим.
Спорт, в який привів батько
Вирішальну роль у моєму виборі зіграв батько. Він мене спонукав обрати бокс, оскільки сам боксер. Його підтримку я відчуваю на кожному змаганні. Для мене тато – це наставник, людина яка завжди дасть пораду та вкаже на недоліки.
А мама, навпаки, проти цього виду спорту. Переживає. Але це нічого не змінює (сміється), я все одно йду до своєї мети.
Бокс виховує характер
Я вважаю, що бокс — сильний і потужний спорт, в якому можна загартуватися фізично, розвинути чудову координацію, дисциплінуватись і багато чого досягнути. Це спосіб боротьби з самим з собою. Спорт вплинув на мене лише позитивно. Помічаю, звичайно, зміни в характері: став сильнішим, впевненішим у собі.
Ще є над чим працювати
Своїм попереднім виступом на відбірковому чемпіонаті я не задоволений. Тренер також. Через те, що прихворів, не зміг викластись на повну і показати все, на що здатен. Ще є над чим працювати. На Чемпіонаті України хочу показати себе краще.
Навчання та тренування – важко поєднувати
Відверто кажучи, важко поєднувати навчання та бокс. Деякі викладачі з розумінням відносяться до мого стилю життя, деякі – ні. Якби не пари, частіше бував би на тренуваннях. Але навчання через спорт не страждає. Я стараюсь.
Спорт зближує
Я спілкуюсь зі своїми суперниками. Бачимось часто на зборах, товаришуємо. Під час бою – це противник, людина, яку треба перемогти, поза ним – товариш, з яким можна поговорити, посміятись. Я відділяю для себе ринг та повсякденне життя.
Моя ціль – перемога
Найближча моя ціль – перемога на Чемпіонаті України. В нас зараз відбуваються інтенсивні тренування – 2 рази на день, дуже багато часу проводжу в залі. Вірю, що зможу гідно представити Тернопіль. А пізніше, можна подумати і про Чемпіонат світу. Потрібно рухатись тільки вперед!
Нам залишається лише побажати успіхів юному боксеру та сподіватись, що подібний спосіб життя стане прикладом для сучасної молоді.
Наталя Хома
